flag Судова влада України

Стара версія сайту | Лист вебмайстру

Історична довідка
 
Становлення судової влади  на Закарпатті проходило тернистим шляхом. 
 
У період з моменту визволення від німецької окупації до 1947 р. найвищим органом державної влади в Закарпатській Україні була Народна Рада Закарпатської України, обрана наприкінці листопада 1944 р.. Народна Рада видавала декрети, постанови і розпорядження. Ці акти стосувалися всіх галузей господарства, всіх аспектів суспільного життя Закарпатської України.   Підписані правові акти вступали в силу з дня їх опублікування у спеціальному друкованому органі Народної Ради – Віснику Народної Ради Закарпатської України. Вісник виходив з жовтня 1944 р. по січень 1946 р., до часу, коли Указом Президії Верховної Ради СРСР була утворена Закарпатська область у складі УРСР, і на територію Закарпаття поширилось законодавство УРСР.
 
Для захисту завоювань народної влади були створені правоохоронні органи: міліція, суд, народна адвокатура, юридичні консультації, державні нотаріальні контори.
 
Так, Спеціальний суд Закарпатської України при Народній Раді засновано Декретом №22 від 18 грудня 1944 року. Завданням суду було здійснювати охорону нових демократичних порядків і вести боротьбу з державними злочинами як найбільш небезпечними для народного демократичного ладу. Цим декретом були позбавлені чинності всі закони і розпорядження, які діяли на Закарпатті до встановлення народної влади. Спеціальний суд складався з обраних Народною Радою голови, заступника голови і членів суду. Його вироки вважалися остаточними, але смертні вироки потребували затвердження Народною Радою.
 
На підставі Декрету №33 від 12 січня 1945 р. у всіх округах і містах Закарпаття були створені народні суди, що обиралися відповідними Народними комітетами і затверджувалися Народною Радою строком на три роки. Згідно з декретом всі справи розглядалися в народному суді з участю народних засідателів, що як новий демократичний принцип організації дійсно народного суду мало надзвичайно велике значення. Вищою судовою інстанцією встановлювався Вищий народний суд, який обирала Народна рада. Порядок діяльності Народних судів регулювався Тимчасовою інструкцією в кримінальних справах і Тимчасовою інструкцією в цивільних справах. Обидві інструкції були затверджені Народною Радою Закарпатської України 22 січня 1945 р. і на той час заміняли процесуальні кодекси.
 
Урядовий орган  Народної Ради Закарпатської  України – «Вісник НРЗУ» в  січні 1945 року повідомляв, що « Голова НРЗУ назначив Василя Русина головою, Михайла Калинова заступником голови, Михайла Кампова секретарем, Олексу Логойду і Івана Леднея членами Спеціального Суду Закарпатської України».  Враховуючи те, що Спеціальний суд ввійшов до складу Вищого Народного суду  як окрема категорія, то  Голова Спеціального суду Русин Василь Павлович одночасно був і Головою Вищого Народного суду. У 1946 році Спеціальний Суд Закарпатської  України  отримав статус Закарпатського обласного суду.  Русин В.П. займав посаду голови суду   з 1945 року по 1952 рік.  Далі,  неповний рік ( 1952-1953) виконував обов’язки голови Закарпатського обласного суду Арсеньєв П.Р.
 
Відповідно до Наказу Міністра юстиції Української РСР від 20.03.1953 року за №25-Л  Закарпатський обласний суд очолив Мартин Юрій  Васильович.   Наказом Міністра юстиції Української РСР від 28.11.1956 року №379-Л  він був звільнений з посади  у зв’язку з направленнями на навчання на  Вищі курси удосконалення юристів до м. Москви. У зв’язку з цим,  Головою  Закарпатського обласного суду був призначений  Гіріц Людвіг Андрійович , який займав цю посаду до  1971  року. Після закінчення курсів у  1957 році Мартин Ю.В. повернувся на роботу до Закарпатського обласного суду і   рішенням  четвертої сесії п’ятого скликання Закарпатської обласної Ради депутатів трудящих від 17.12.1957 року був обраний заступником голови цього ж суду. З  червня 1962 року по  лютий 1971 року Мартин Ю.В.   був головою  Президії Закарпатської обласної колегії адвокатів.  А в лютому 1971 року  він вдруге був обраний головою Закарпатського обласного суду і займав цю посаду  до червня 1976 року.
 
30.06.1976 року Міністр юстиції Української РСР видав  наказ  за № 140/6  про призначення на посаду голови Закарпатського обласного суду  Лендьела Іллі Васильовича.  До призначення на посаду  Лендьел І.В. працював в органах прокуратури та в партійних органах. За значний особистий внесок у зміцнення законності та правопорядку Лендьелу І.В. присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України».  Указом Президента України від 28.05.1996 р. №386/96  припинено повноваження Лендьела І.В. на посаду голови у зв’язку з поданням ним письмової заяви про відставку
 
Цього ж року, Указом Президента України від 27.06.1996 року №480/96,   на посаду голови Закарпатського обласного суду призначено Стрижака Андрія Андрійовича. Фахову діяльність  Стрижак А.А. розпочав в органах прокуратури. Займав посаду судді, заступника голови   Закарпатського обласного суду та Верховного Суду України. Автор численних наукових публікацій з питань адміністративного права. Заслужений юрист України. Указом Президента України  від 08.08.2006 р. №680 Стрижака А.А. звільнено з посади голови апеляційного суду Закарпатської області у зв’язку з призначенням на  посаду судді Конституційного Суду України.  
 
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» від 21.06.2001р., наказу Міністерства юстиції України №792 від 03.10.2001р. та наказу голови Закарпатського обласного суду №132 від 19.10.2001 р. Закарпатський обласний суд набув статусу апеляційного суду Закарпатської області.
 
На підставі  Указу  Президента України від 23.10.2006 р. №892/2006 головою апеляційного суду    призначений Демченко Сергій Миколайович, який займав цю посаду до березня 2012 року.  До цього,  після закінчення у 1986 році  навчання в Львівському ордена Леніна державному  університеті працював на посаді судді, заступника голови та головою місцевого суду Закарпатської області. Указом Президента України від 15.12.2009 року №1053/09   Демченку  С.М.  присвоєно Почесне звання  «Заслужений юрист  України».
 
До 24 квітня 2015 року апеляційний суд Закарпатської області очолював Крегул Микола Миколайович, який призначений на цю посаду рішенням Вищої ради юстиції від 31.05.11р.№315/0/15-11. Після закінчення у 1982 році юридичного факультету Одеського державного інституту ім.Мечнікова,  Крегул М.М.  набував юридичного досвіду, працював в органах прокуратури, займався адвокатською практикою. Кар’єру професійного судді розпочав у 1992 році на посаді судді Закарпатського обласного суду. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 11.07.2002 року №107-ІУ Крегул М.М. обраний суддею апеляційного суду Закарпатської області безстроково.  З 2002 по 2004 рік   займав посаду заступника голови судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Закарпатської області,  а першим заступником голови цього ж суду став відповідно до Указу Президента України від 20.12.2004 року  №1505/2004 .
 
27 квітня 2015 року зборами суддів Головою суду обрано Дроботю Віталія Васильовича.
 
21 квітня 2017 року збори суддів обрали Головою суду Ганну Василівну Фазикош.
 
Не можна обійти увагою суддів, які були у джерел  його створення, працювали в період відбудови держави після  війни,  стояли на сторожі законності нового громадянського  суспільства.   Це  Федорова Сідонія Павлівна (1914 р.н.), Токар  Георгій Федорович( 1919 р.н.), Бобренок Макар Єфімович (1920 р. н.), Рафаловський Михайло Устинович (1922 р.н.), Вайнагій Михайло Дмитрович (1924 р.н.), Кидора Іван Михайлович (1926 р.н.), Цепурдей Галина Дмитрівна (1931 р.н.), Пекар Микола Миколайович (1936 р.н.) та ін.. На превеликий жаль багатьох з них уже немає, але  пам’ять про них вписана золотими літерами в літописі  формування та становлення  судової влади на Закарпатті.
 
Станом на 13 січня 2016 року фактична чисельність апеляційного суду Закарпатської області  становить 128 одиниць, з них чисельність суддів – 32  та  96  працівників апарату суду.