Чи може суддя коментувати справи: позиція представників Верховного суду

Розвиток технологій, інформаційна війна, яка супроводжує повномасштабну війну в Україні, важливість свободи слова – все це впливає на волевиявлення українців. По відношенню до суддів, як представників судової влади, завжди існували негласні правила бути лаконічним у висловлюваннях на публіку, притримуватися обережності у розмові зі ЗМІ та у веденні соціальних мереж. Однак час диктує інші тенденції, про що поговорили учасники конференції «Свобода слова для суддів та роль суддівських асоціацій у демократичній державі, яка керується верховенством права».

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко визнає важливість свободи слова та інформації. Проте додає, що перенасиченість інформації має спонукати бути обережними як при її сприйнятті, так і при її передачі. Важливо перевіряти джерело інформації, пам’ятати про інформаційну гігієну. Також представник феміди констатує, що ті часи, коли судді боялися висловлюватися щодо певних тем, давно в минулому.

«Нині судді спілкуються із журналістами й активно беруть участь у заходах. Проте іноді деякі висловлювання шкодять авторитету правосуддя. Зокрема, ідеться про випадки, коли в соцмережах судді оприлюднювали інформацію та влаштовували дискусію про ще не ухвалені рішення. Тому всім нам треба дотримуватися певних правил у спілкуванні й обміні інформацією,» – звертається Станіслав Кравченко.

Дискусійним питанням на конференції стало «Чи можуть судді коментувати справи?». Суддя ВС у Касаційному господарському суді Єгор Краснов нагадав, що в Кодексі суддівської етики є положення, яке не дозволяє судді коментувати справи.

«На мою думку, ми маємо бути дуже обережними під час обговорення рішень наших колег, особливо якщо ці рішення ще не переглянуті в апеляційному й касаційному порядку. Відповідно до Висновку КРЄС № 25 (2022) про свободу вираження поглядів суддів, який є дороговказом для суддів у тому, які параметри слід враховувати, коли вони користуються своїм правом на свободу вираження поглядів, навіть тон і контекст заяви щодо певної справи сторони можуть розглядати як упередженість судді. Судді можуть обговорювати рішення лише під час наукової дискусії або, наприклад, для пояснення позиції суду касаційної інстанції,» – переконаний суддя.

Єгор Краснов додав, що суддям важливо знайти баланс між ступенем участі у публічних дебатах і необхідністю того, щоб вони були незалежними під час виконання своїх обов’язків. Тому, радить колегам утримуватися від публічних дебатів політичної тематики.

Питання соціальних мереж та активності суддів у ЗМІ порушила суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Олена Кібенко. Немає заборони суддям користуватися соцмережами, а за певних обставин представники феміди навпаки зобов’язані комунікувати із суспільством через ЗМІ та соціальні мережі, до прикладу, коли виникає загроза демократії і верховенству права. Однак важливо передбачати можливі ризики, бо особиста сторінка судді у Фейсбуці може асоціюватись у громадськості безпосередньо з судом, де він працює. Дописи судді в соцмережах можуть стати підставою для відводу або негативно вплинути на професійну кар’єру судді.

«Тому будь-яка дія, допис або коментар судді в соціальних мережах мають бути виваженими, щоб не підірвати репутацію судової системи», – зазначила Олена Кібенко.

Водночас соціальні медіа – це потужний  майданчик для отримання зворотного зв’язку від суспільства. Завдяки ним можна побачити реакцію громадян, бізнесу, правничої спільноти на певні судові рішення та як сприймають суди.

Верховний Суд 

Прес-служба Закарпатського апеляційного суду