Від французької класики до «Справи Василя Стуса»: що читають судді

30 вересня в Україні традиційно відзначають День бібліотек. Це не тільки чудовий привід привітати з професійним святом усіх причетних до цієї сфери спеціалістів. Це і нагода поцікавитися в оточуючих, чи має місце в їхньому житті паперова книга, що із прочитаного їм запам’яталося найбільше і які твори вони називають улюбленими? З цими запитаннями ми звернулися до представників суддівського корпусу Закарпатського апеляційного суду.

Багато хто відверто зізнається: вже забули, яка то вона – «книжкова атмосфера» в бібліотеці. Попри надмірну завантаженість знайти час на читання не завжди вдається. Але це не означає, що серед купи справ немає місця художній літературі.  У робочих кабінетах служителів Феміди серед фахових видань можна побачити книги закарпатських авторів, «Кобзар» Тараса Шевченка і томик поезій Ліни Костенко. 

«Взаємодія з паперовою книгою – це особливий ритуал, бо тільки гортаючи сторінки отримуєш  справжнє задоволення від читання. Навіть не уявляю, як можна читати «Фаворит» чи «Пером і шпагою» Валентина Пікуля у планшеті або електронній книзі», - зауважує заступниця голови суду Олена Кожух. Серед улюблених авторів поціновувачки історичної літератури – французькі класики Жуль Верн та Моріс Дрюон. Бажаючим відкрити для себе таємниці середньовічної Франції суддя радить почитати серію романів «Прокляті королі». До речі, саме ця сага авторства Дрюона зіграла не останню роль у створенні знаменитої кінострічки «Гра престолів». Окреме літературне захоплення Олени Кожух – творчість Михайла Булгакова і його взірець сатиричної фантастики «Собаче серце». Повість, написана століття тому, залишається актуальною донині і служить попередженням прийдешнім поколінням: собаче серце в союзі з людським розумом - головна загроза і нашого часу.

Прихильником французької класики також є суддя Євген Животов. «Свого часу я перечитав «П’ятнадцятирічний капітан» та «Діти капітана Гранта» Жуля Верна, згодом  – «Три мушкетери» та «Граф Монте-Крісто» Александра Дюма. Ці шедеври пригодницької літератури – поза часом і поза конкуренцією»,  - каже Євген Геннадійович. Зараз, додає, ритм життя такий, що читати щось, окрім фахової літератури, давно не встигає. А читачам радить звернути увагу на творчість Ільфа і Петрова, зокрема на їх сатиричні романи «Дванадцять стільців» та «Золоте теля». Яскравий образ головного героя творів Остапа Бендера - великого комбінатора та відмінного психолога, що майстерно грає на вадах людей і недосконалості суспільства, - не втратив актуальності й донині. 

 «Я можу тільки позаздрити тому, хто має час для читання, бо в мене його вкрай мало. От ніяк не можу виділити кілка годин, аби дочитати «Справу Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані», - зауважує  секретар судової палати з розгляду цивільних справ, суддя Роман Кондор. В літературі він надає перевагу історичній тематиці та науковій фантастиці, а серед улюблених творів називає бестселер американської письменниці Айн Ренд «Джерело». Ця книги, зазначає суддя, надихає читача до боротьби із стереотипами та навчає відстоювати власні ідеї і права. Також радить почитати роман «Син» Філіпа Майєра, в якому через долю трьох поколінь родини Мак-Каллоу розповідається історія розбудови Техасу. Це твір, через який можна відчути як подих минулого, так і причетність до гріхів наших предків.

Є серед представників суддівського корпусу і прихильник детективного жанру. Творчістю Артура Конан Дойла та Умберто Еко захоплюється Габор Собослой. «Безумовно, в цьому переліку я виділяю майстра інтриг Агату Крісті і її культовий роман «Вбивство в «Східному експресі». Кожна книга авторки – це ніби гра в шахи, яку мають зіграти читачі разом з героями, а головне достоїнство творчості  - віра в те, що за будь-який злочин настане відплата», - стверджує суддя. Серед сучасних авторів виділяє Бориса Акуніна і рекомендує почитати твори із серії його історичних детективів «Пригоди Ераста Фандоріна». «Фандоринський» цикл, до речі, можна не тільки читати, а й слухати. Усі книги про холоднокровного і проникливого детектива Ераста мають аудіоверсії.

 «Я розумію, що аудіокниги чи електронні версії видань мають свої переваги – вони компактні, завжди під рукою і доступніші за паперові варіанти. Але коли йде мова про те, щоб отримати задоволення від читання, то, на мій погляд, це можливо тільки з паперовою книгою в руках. Така книга заставляє читача співпереживати, здатна в повній мірі передати настрій і дух часу, - зауважує голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош.

Очільниця суду впевнена: світ паперової книги буде нас супроводжувати і далі. До нього будуть звертатися ті, кому важливі не тільки зміст, але й емоції, що виникають, коли торкаєшся палітурки та перегортаєш сторінки.

Пресслужба Закарпатського апеляційного суду